ЧУЖОВІРСТВО, ВА,

Чужовірство, ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство. Г. Барв. 426. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 476.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЧУЖОВАРНИК, КА, →← ЧУЖОВІРНИЙ, А, Е.

T: 163